23 вересня 2026 року в с. Бояни Чернівецької області відбувся ІІІ щорічний семінар «Living Labs» міжнародного проєкту «RestPoll: Відновлення середовищ існування запилювачів у європейських агроландшафтах на основі мультипартисипативного підходу», що реалізується за рамковою програмою Європейського Союзу Horizon Europe. Захід проходив на базі Української науково-дослідної станції карантину рослин Інституту захисту рослин НААН України.

Семінар об’єднав представників академічної спільноти, органів місцевого самоврядування, аграрного сектору та інших зацікавлених сторін, для яких питання збереження біорізноманіття, підтримання популяцій запилювачів і сталого розвитку агроландшафтів є важливими складовими професійної діяльності. Модератором заходу виступила керівниця проєкту, завідувачка кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ, професорка Марія ФЕДОРЯК.

Семінар розпочався вітаннями керівниці проєкту проф. Маріі ФЕДОРЯК, заступника начальника управління агропромислового розвитку Чернівецької обласної військової адміністрації Богдана БОЙЧУКА, директора Української науково-дослідної станції карантину рослин Інституту захисту рослин НААН УКраїни Михайла ГУНЧАКА.

Одним із центральних питань зустрічі став актуальний стан виконання проєкту RestPoll та підготовка Policy Brief, представлені професоркою Марією ФЕДОРЯК. Окрему увагу приділили Rapid Assessment як інструменту, що може бути корисним для стейкхолдерів у процесі оцінювання стану та потреб територій. Цю тему представили Марія Федоряк та аспірант Микола БУРДЕЙНИЙ.

Особливістю семінару став інтерактив, під час якого стейкхолдери поділилися своїми улюбленими та найбільш практичними методами збереження запилювачів. Серед них називали створення квіткових смуг і ділянок із медоносними та аборигенними рослинами, збереження природної рослинності на межах полів, висівання сидеральних культур, які можуть забезпечувати додатковий кормовий ресурс для запилювачів, використання трихограм у саду, облаштування місць для гніздування диких бджіл та інших комах-запилювачів, встановлення «готелів для комах».

Учасники також відзначили важливість зменшення використання пестицидів, зокрема під час цвітіння культур, збереження різноманіття квітучих рослин протягом усього сезону та створення екологічних коридорів між оселищами запилювачів, звернули увагу на вибір безпечних способів захисту рослин і планування польових робіт з урахуванням періодів активності комах. Окрему увагу приділили відновленню деградованих оселищ і залученню фермерів та місцевих громад до практичних природоохоронних заходів. Такий обмін досвідом продемонстрував, що ефективне збереження запилювачів потребує поєднання простих практичних рішень, наукових підходів і співпраці між різними групами стейкхолдерів. Семінар став ще одним кроком у розвитку Living Lab RestPoll та поширенні практик, спрямованих на підтримання біорізноманіття і стійкості агроландшафтів.

Науково-практична частина продовжилася доповідями, присвяченими заходам із підтримання біорізноманіття диких запилювачів (доцентка Аліна ЖУК), впливу ґрунтових умов на врожайність агрокультур (Михайло ГУНЧАК), а також сучасним системам формування крони плодових дерев та їхнім перевагам (доцент Василь РОМАНЮК, Микола ІЛАЩУК).

Таким чином, програма семінару поєднала наукові дослідження, практичні інструменти для стейкхолдерів та безпосередню комунікацію між представниками науки, органів влади й аграрного сектору. Такий формат відповідає мультипартисипативному підходу, покладеному в основу проєкту RestPoll. Офіційна частина завершилася підведенням підсумків, після чого для учасників провели екскурсію Українською науково-дослідною станцією карантину рослин Інституту захисту рослин НААН України, під час якої була передбачена екскурсія по станції для ознайомлення з її історією, досягненнями та перспективами розвитку.

ІІІ щорічний семінар «Living Labs» став черговим майданчиком для обміну досвідом, обговорення практичних інструментів і посилення взаємодії між учасниками проєкту RestPoll та його стейкхолдерами.